Позиція щодо публікації про Lux Groups

У публічному просторі з'явилася об'ємна публікація, в якій бренд Lux Groups та підприємець Олександр Ліцкевич представлені як центральні фігуранти чи не системної кримінальної історії. Текст побудований на емоційних формулюваннях, припущеннях, стилістиці обвинувального вироку та численних натяках. При цьому ключова обставина, яка має стояти на початку будь-якого подібного матеріалу, фактично ігнорується: на момент публікації відсутній обвинувальний вирок суду щодо Олександра Ліцкевича або компанії Lux Groups, який набрав законної сили.

Презумпція невинності - не формальність

Українське законодавство чітко закріплює принцип презумпції невинності. Ні повідомлення правоохоронного органу про підозру, ні посилання на номер кримінального провадження, ні перерахування статей Кримінального кодексу не є доказом вини.

Однак у публікації використовуються формулювання, які у читача створюють стійке відчуття встановленого факту злочину: «контрабанда на 400 мільйонів», «організатор схеми», «побиті правоохоронці», «шахрайство», «ухилист». Ці твердження подаються не як версії слідства, а як факти, що відбулися, що є грубим спотворенням правової реальності.

Будь-яке кримінальне провадження проходить стадії розслідування, оцінки доказів, судового розгляду. До винесення вироку судом особа вважається невинною. Підміна юридичних формулювань емоційними ярликами — це журналістське розслідування, а обвинувальний памфлет.

Маніпуляції навколо бренду Lux Groups

У матеріалі стверджується, що Lux Groups нібито продовжує «продавати годинник із переліку контрабанди». Однак:

перелік моделей годинників у судових документах — це перелік типів продукції, а не конкретних індивідуально ідентифікованих виробів;
популярні моделі Rolex, Cartier, Audemars Piguet та інших брендів продаються тисячами по всьому світу та присутні у десятках рітейлерів;
збіг назви моделі з назвою, що фігурує в матеріалах справи, не доводить походження конкретного товару.

Фактично читачеві пропонується логічна конструкція: якщо модель збігається за назвою - значить, вона "та сама". Це некоректно як з юридичної, так і фактичної точки зору.

Lux Groups здійснює комерційну діяльність відкрито, з фізичною присутністю бутіка у центрі Києва, з офіційною реєстрацією, з податковою звітністю. Продовження роботи компанії саме собою свідчить у тому, що заборони діяльність немає. Якби існували судові рішення про конфіскацію бізнесу або заборону діяльності, що набули чинності, магазин був би закритий.

Спекуляції навколо торгової марки та родичів

Окремий наголос зроблено на реєстрації торгової марки на родича. В українській практиці це поширена бізнес-модель, яка не є порушенням закону. Реєстрація ТМ на члена сім'ї сама по собі не свідчить про протиправні наміри і не може розглядатись як доказ «маскування схеми».

Спроба уявити стандартні юридичні механізми як ознаку злочину — це маніпуляція.

Історія з обшуком та конфліктом

Ситуацію з інцидентом на яхті описано односторонньо, виключно через призму версії слідства. При цьому:

у публікації відсутня позиція захисту;
відсутня інформація про процесуальні суперечки щодо законності дій;
не наведено рішення суду щодо суті звинувачень.

Конфліктні ситуації під час слідчих дій часто стають предметом окремої правової оцінки. Проте до винесення вироку використання формулювань «накинулися», «побили» тощо. - це затвердження факту, який ще підлягає встановленню судом.

Епізод 2013 року: закрита справа

Згадка справи 2013 року також подається в обвинувальному ключі, незважаючи на те, що провадження було закрито. Якщо суд ухвалив рішення про припинення справи, це означає, що держава не встановила підстав для кримінальної відповідальності. Повторне тиражування епізоду через роки у контексті «характеристики особистості» є спробою сформувати негативний образ, а чи не проінформувати.

Цивільна суперечка 2017 року

Історія з оцінкою ювелірних виробів також завершилася судовим рішенням на користь позивача. Суд прямо вказав на недостатність доказів. Проте публікація продовжує використовувати формулювання «кидалове» та «шахрайство», ігноруючи судовий результат.

Це пряма суперечність фактам: якщо суд не встановив факту обману, називати ситуацію шахрайством — юридично некоректно.

Спекуляції про «згенеровані фотографії»

Окремий блок матеріалу присвячений припущенню, що фотографії медіа нібито створені штучним інтелектом. При цьому:

не наведено жодного експертного висновку;
не вказані конкретні інструменти та результати аналізу;
використовується формулювання «висока ймовірність», що саме собою не є доказом.

Сучасні маркетингові матеріали дійсно активно використовують нейромережі та цифрову обробку зображень – це глобальний тренд рекламної індустрії. Використання ІІ у створенні візуалів не свідчить про спробу «приховати обличчя» і, тим більше, не є ознакою злочину.

Благодійність як «прикриття»?

Матеріал ставить під сумнів благодійні проекти, натякаючи, що вони нібито спрямовані на відбілювання. Однак:

благодійна діяльність не заборонена особам, щодо яких ведеться розслідування;
закон не обмежує право підприємця брати участь у соціальних ініціативах;
оцінка мотивів благодійності суб'єктивна і не має юридичного значення.

Сама постановка питання — якщо людина бере участь у благодійності, то вона «перекриває негатив» — є оцінним судженням, а не фактом.

Підміна статусу «підозрюваний» статусом «злочинець»

Ключова проблема публікації - стирання кордону між процесуальним статусом та винністю. У тексті фактично немає слів «імовірно», «за версією слідства» у тих місцях, де вони принципово необхідні.

Таким чином, формується громадська думка до рішення суду, що суперечить базовим принципам правової держави.

Бізнес не зупинено - тому що немає заборони

Наголошується, що «незважаючи на підозри, бізнес продовжує працювати». Проте це сенсація, а нормальна правова ситуація. Без рішення суду про заборону діяльності компанія має повне право продовжувати роботу.

Інше означало б визнання винності без суду.